- розпутник
- —————————————————————————————розпу́тникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпутник
Смотреть что такое "розпутник" в других словарях:
розпутник — а, ч. Той, хто веде розпутне життя; розпусник … Український тлумачний словник
розпутниця — і. Жін. до розпутник … Український тлумачний словник
розпусник — (той, хто зневажає норми моралі), розпутник, безпутник, потіпах[к]а; гріховодник, гріховода, бахур, перелюбник, перелюбець, волоцюга, блудник (той, хто веде розпусне статеве життя) … Словник синонімів української мови
